Плакала душа,та ніхто не бачив,
Тяжко їй було,бо сліпа,не зряча,
Зболена,побита,сумна і зчорніла,
Вона пам"ятала,як колись ясніла.
Як прийшла на землю,з тілом поєдналась,
І коли молилась,в небо піднімалась,
Як любила Бога,чиста і невинна,
Поки гріх безжально не ударив в спину.
Перебив їй крила,зняв всі заборони,
Хоче,щоб забула Божії закони,
Щоб не пам"ятала,як іти до Бога,
Щоб не піднялася із гріха тяжкого.
І зв"язав гріх душу путами своїми,
Тягарі навісив, не піднятись з ними,
Ледве двига ноги,волочить крильми,
А вуста благають"Боже,мій спаси".
Пожалійте душу,згляньтеся над нею,.
Покаянням скиньте тягарі свинцеві,
Залікуйте рани,рвіть гріховні пута,
Шлях душі відкрийте,щоб у небі бути.11/23/12
Душа
© Copyright: Мария Круль, 2013
Свидетельство о публикации №113032200762
Свидетельство о публикации №113032200762
Рецензии
