Тече життя

Тече життя немов ріка,вода неспинна і мінлива,
То заводь тиха і ясна,то берег хвиля рве,бурxлива.
У кожного життя  своє,до іншх зовсім не подібне,
Коротке-довге,добре-зле,святе і чисте,чи негідне.

Прийде пора настане час  день і покинуть світ,
У вічність треба перейти і  в небі скласти звіт.
Ніхто не може це змінити і мить останню зупинити,
Бо тільки Бог тут  владу має,в своїй руці усе тримає.

Хтось назбирав земні скарби, будинки гроші і машини,
І душу свою він звязав земними путами важкими.
І друг небесний,ангел наш,підняти душу ту,не зможе
Цей скарб -важкий і тягне вниз, а духи тьми вже насторожі.

Небесні хтось збирав скарби,молитву піст і милостиню,
Він душу свою зодягнув в нетлінну одіж ,мов  святиню.
І ангел душу понесе,в небесне місто, ввись до Бога,
І буде світла і легка,щаслива й радісна дорога.

І поки ще життя пливе і серце в наших грудях б"ється,
Подумаймо,куди йдемо , куди душа безсмертна рветься,
Ще можемо усе змінити ми на життєвій, так, дорозі
Щоб заслужили  спочивати колись у Вічності, й у Бозі.