Мовчу, розкрити рот не смiю... Усмiшка

Стою до лікаря годину,
А черга – мов стіна.
І як не тиснуть хворі в спину,
Не зменшилась вона.

Ведуть під лікоток знайому,
(У неї тут є блат).
За руку – кума, маму, доню,
Прийшов «у гості» сват.

Це – все свої… Я розумію.
Ми звикли жити так.
Мовчу, розкрити рот не смію,
Бо скажуть: «Ну й дивак!»


Рецензии
Мабуть, так було і буде,- хай хто до влади не прийде...

Людмила Журавская   31.03.2013 21:33     Заявить о нарушении
Це менталітет вихованої людини... Не вмієш дати відкош нахабникам, стій у черзі... А що робити?... Хіба що гуморесочку написати...

Бурчак Ворожбянский   01.04.2013 16:26   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.