Опозицiонер

............................Сергієві Марченку та його родині

Сонетний ключ
 
На перехресті доль, часів, світів
Земля, що безліч лих перетерпіла,          
Вкрай суперечлива, незрозуміло               
До юд занадто добра і катів.            
 
Набуті кров’ю упродовж віків
Буремна вдача і козацька сила,
Сміливість й воля — гідності мірила 
Вартують щось для нинішніх панів?
 
Оскаженілі від безмежжя влади,
Немов зібрались вічно царювати,
Лишили право нам на видих-вдих.               
 
Коли в боргах загрузла вся країна,
Гуляють й п’ють, грабуючи невпинно. 
Без сорому і без страху за гріх.
 
 
 
Сонет №1   
Сповідь Підсудного
 
На перехресті доль, часів, світів,
Пліток та інтересів, дум ворожих
Помилуй доньку і дружину, Боже...               
Й прости тому, мене хто засадив.
 
Тут кажуть політичний є мотив...
Я ж на сумління в’язня геть не схожий —          
Навряд чи за ідею вмерти зможу.               
Десь ляпнув зайве? Вибач, не хотів.
 
Життям зібрав намисто помилок,               
Допоки не потрапив під замок
Не помічав й зірок на небосхилах.    
 
Душі направник вірний — самота.    
Міцнішаю, мудрішаю, як та               
Земля, що безліч лих перетерпіла.
 
 
 
Сонет №2
Сповідь Наглядача СІЗО
 
Земля, що безліч лих перетерпіла,
Вражає твій парадоксальний люд:
Слабка особа загнана у кут
Стає міцною раптом, наче брила.               
 
А в іншої, що павичем ходила,
Лишень потрапить у сплетіння скрут,
Ще й не пізнавши справжній зони бруд,
Мокріють очі, обм’якає тіло.
 
Спостерігач за гнівом, каяттям...               
Звільняють в’язнів, в мене ж пів життя
За ґратами, як куля пролетіло.               
 
Все кинути? Служити до кінця?
Чи має рішення дилема ця               
Вкрай суперечлива, незрозуміло.



Сонет №3
Сповідь Адвоката
 
Вкрай суперечлива, незрозуміло               
Із чого зліплена, без ліку вад —
Типова справа... Й зміниться навряд
Система, що себе занапастила.
 
Знання та досвід — все це застаріло:               
Перетворився нині адвокат       
На бонусів лакея та доплат,
Домовленостей і підмін світило.               
 
У слідчих вічний за показниками
По колу біг, або за срібняками.               
За тридцятьма...  Хтось з них розбагатів?
 
Сприяє злу юстиції опора,
Яка до помилок людських сувора;         
До юд занадто добра і катів.



Сонет № 4
Сповідь Слідчого
 
До юд занадто добра і катів
Система правосуддя. Я без жалю          
Рубав би тих й нанизував на палю,               
Хто хабарями руки забруднив.
 
Чиновник-здирник, що у крісло сів
І думає: “Поцуплю та відчалю” —
Опинишся ти тут. Я ж буду сталлю,
Байдужою до сліз брехливих й слів.
 
Змінилась влада — коректура в плані.            
І прізвища колись “недоторканні”,               
Всі хто не втік — до камер, на розрив.             
 
Не докази, так покази зберу я –
Методики дієві практикую               
Набуті кров’ю упродовж віків.


 
Сонет №5
Сповідь Замовника (Радника губернатора)
 
Набуті кров’ю увпродовж віків,
Відточені, мов меч, інтриг прийоми               
Для мене всі до тонкощів знайомі —               
Їм завдяки не раз рахунки звів.
 
Службовець, що відмовити посмів       
Й поставив крапку. Це була лиш кома:
Образити себе не дам нікому — 
Здійсню твій жах із найжахніших снів.            
 
Тут підійшла простіша із “підстав”:
Хазяїн краю ще не вибачав   
Зневаги. Багатьох це погубило... 
 
Реакція швидка, як чорний стриж,
І глузд – корисніші бувають, ніж
Буремна вдача і козацька сила.


 
Сонет №6
Сповідь  Губернатора

Буремна вдача і козацька сила,
В бою — холоднокровний бультер’єр,
Улюбленець фортуни, що тепер
Намісником провінції зробила.               
 
Когось мій норов, витівки збісили?               
Він лох, мудак, о-по-зи-ці-о-нер,               
Майбутній самогубця, раб з галер.
Зламаю будь-кому я швидко крила.            
 
Згадати страшно, через що пройти
Судилося, щоб досягти мети,
Щоб мати все, чого душа просила.
 
Якщо ж васал ти — гонор свій облиш.
Належать обраним у Світі лиш               
Сміливість й воля — гідності мірила.


 
Сонет № 7
Сповідь Прокурора
 
Сміливість й воля — гідності мірила
Для тих, у кого розуму нема...               
А в мене хист до зиску, крадькома               
Прикривши справи, що колись гриміли.
 
Утриматися — то велике діло —
Не випустити владного керма.               
Бо пишуть всіх. Й для кожного тюрма
Запрошення у плівках зачаїла.
 
З гори команда — істина остання:
Коли об’єкт обрали для цькування
Не зупинити руху тих млинів.
 
Послужливість лише німа і скора,
Та особиста відданість й покора               
Вартують щось для нинішніх панів.



Сонет №8
Сповідь Головного редактора місцевого телеканалу
 
Вартують щось для нинішніх панів
Можливості та креативність преси.
Яка “мораль й суспільні інтереси”,               
Коли канал ще вчора животів?               
 
Ріст рейтингу — єдиний шанс на вплив:
Гарячі факти та гучні процеси
Розкрутять популярності колеса.
Та Боже збав, щоб “сильних” зачепив...            
 
Несе відповідальність журналіст,
Платня в якого менша, аніж хист,
Що згодився “для справи” прибрехати?
 
Чи винні ті, хто сформував контент
Й фінанси може зрізати в момент –
Оскаженілі від безмежжя влади?



Сонет №9
Сповідь Судді
 
Оскаженілі від безмежжя влади
Й безкарності еліт представники         
До директив прихованих швидкі,          
Кому і скільки вироком “впаяти”.            
 
На недругів збирають компромати,             
Подробиці інтимні залюбки
На огляд виставляють та плітки
За докази навчились видавати.
 
Нема для дилетантів заборон —
Їм сила важливіша за закон. 
Суддю ж у бруд тягти чого заради?..   
 
Поводились, пізнавши впливу смак,
І їхні попередники отак –
Немов зібрались вічно царювати.



Сонет № 10
Сповідь Керівника місцевої опозиції

Немов зібрались вічно царювати
Місцеві бонзи — бачать компроміс
Як те, що не вганяють в спину спис
І дозвіл, щоб служив їм задарма ти.
 
Дешеві штучки для електорату:
Гуляння, співи, обіцянок віз
Приховують пікірування вниз,
Тиранство, беззаконня та розтрати.
 
Тримають ворогам напоготові
Обвинувачення в шпигунстві, змові...
Та хоч у чому –  в збоченнях гидких.
 
В свавіллі “лорди” нинішні тямущі,
А ми радієм як дурні, тому що
Лишили право нам на видих-вдих.
 
 
 
Сонет №11
Лист Дружини опозиціонера до гаранта
 
Лишили право нам на видих-вдих
Даремно. Комірець, мов зашморг шию               
Стискає, та я безуму волію,
Як порятунку від думок тяжких.               
 
Мій чоловік був із людей простих.               
Навчався, працював, ішов до мрії.         
Хороший батько і мене жаліє,
Завадити кому й чим тільки міг?
 
Благаю, від наруги захистіть.
Згадайте крадькома хоча б на мить, 
Що значить вірність, теплота родинна...
 
Він святості, можливо, не взірець,            
От тільки візьмеш що за папірець,               
Коли в боргах загрузла вся країна?



Сонет№12
Сповідь Голови адміністрації Президента
 
Коли в боргах загрузла вся країна:
Від комерсанта і до злидняка,               
Для вух царя робота нелегка -               
“Покращення” виписувать картину.             
 
Вертати скарги, що з губерній линуть            
У регіон — традиція стійка,
Бо миє руку “правильна” рука,
Та й менше клопоту наполовину.          
 
Гарант хай править — кожному свій хліб.
Відкласти вдосталь встигнути й мені б
В “пенсійний фонд” - я ж теж жива людина.
 
Пашу мов чорт... І де взялось кліше,               
Що владою наділені лише   
Гуляють й п’ють, грабуючи невпинно.
 
 
 
Сонет №13
Сповідь Президента
 
Гуляють й п’ють, грабуючи невпинно —
З бюджету стягнуть, в інших відберуть               
Соратники-опричники. Цю путь
Свою ми почали в лиху годину.               
 
Об’єднувало нас тоді єдине —               
Жадання влади. Тільки в тому суть,               
Що зрадять всі, відмовляться, здадуть,
За скоєне повісивши провину.
 
По совісті вчинити маю намір:
На виборах, під спалах фотокамер
Віддам таємно голос “проти всіх”.
 
Дасть Бог, не виграю... Та я і діти,               
Хіба дозволять нам спокійно жити               
Без сорому і без страху за гріх?


 
Сонет № 14
Сповідь Молодого священика
 
Без сорому і без страху за гріх
Мій дід, служитель віри і сумління,
Знайшов, лишивши дім свій в дні осінні,    
В снігах Сибіру стежку до Святих.
 
Тепер, що не священик – раб утіх,
Фігляр, взірець моральності падіння...
Вдивляюсь у небесну височінь я
Й молю, щоб від спокус Господь вберіг.
 
Сповідував в СІЗО — невинуватих
Там більш, ніж винних... Чим залікувати               
Розп’яті душі громадян-братів?
 
Спотворена неправдою Державо,               
Чи збережеш на існування право
На перехресті доль, часів, світів?