Сніг летів такий білий-білий, а ти стояв далекий-далекий,
Наче ті прекрасні лелеки,
Що відлітають по осені.
Ми собі здавались дорослими,
Коли мліли від дотику рук.
І ловила тоді кожен звук
Твого голосу.
Це, мабуть, найніжніше, що можна собі уявити,
Коли так непорочно кохають уже підростачі діти.
Снiг летiв такий бiлий-бiлий
© Copyright: Наталия Саранчук, 2013
Свидетельство о публикации №113032108764
Свидетельство о публикации №113032108764
Рецензии