Жiнка для держави
Для всього, що сущого є на землі
Для білого вишні, для рідної хати
Для хліба мирно дріма на столі
Бо світ у якому живем - дитина
Яка вимагає любові й тепла
Дитина - планета, дитя - батьківщина
І стежка, що в полі веде до села
Бо все, що довкола, і ніжне і смертне
Бо все що довкола ми бачим - життя
І треба його не обачно не стерти
Бо знищим й не буде у нас майбуття
А хто збереже як не буде любові
Й чи буде любити нас світ де жимвем
Якщо ми самі це робить не готові?
Й кого це робити за себе позвем
Кому доручити цю місію й право -
Нести це найбільше надбання своє?
Звичайно що жінці - оплоту держави
Допоки є жінка й вона у нас є.
Свидетельство о публикации №113032108084