Коли весни дзвінкі пісні
розіб`ють березневі брами,
калюж озерця крижані
стають тропічними морями.
Зима в Антартику втіка,
а землю - тундру огрубілу -
вкриває ніжна і палка
бразильська сельва чистотілу.
А голоси у горобців
за день, волаючи, охрипли,
мені доводячи і всім,
що горобці - це теж колібрі.
О, що ансамбль їх виробляв!
Та допоміг вокал солістів
всім трьом котячим королям
на трон з акації залізти.
Я все змінилось навкруги
в акордах барезня гітари!
Граки, ще вранці - мов круки,
тепер, мов кондори, літали.
Їх крик без крихітних потуг
з птахів, що мир несуть на крилах,
із голубів зробив папуг,
вбранням і голосом крикливих.
Що крокували по землі,
як імператорські пінгвіни,
і гомоніли, що й зимі
усі подякувать повинні.
Їх спів із нявканням котів
вигнанку п`янко в груди вдарив.
Грайливий вітер лоскотів
мрійливі вуса ягуарів.
03.2009.
Полтавсько пiвденно-американська весна
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2013
Свидетельство о публикации №113032105464
Свидетельство о публикации №113032105464
Рецензии
Лихо! А ще кажуть, українською мовою вже нiчого талановитого не пишуть! Пишуть i не тiльки на захiдних говiрках.
Владимир Платоненко 04.04.2013 00:32 • Заявить о нарушении
Владимир Платоненко 04.04.2013 00:32 • Заявить о нарушении
Дякую!Іще будемо писати, іще талановитіше!
Игорь Герасименко Кременчугский 05.04.2013 12:45 Заявить о нарушении
Игорь Герасименко Кременчугский 05.04.2013 12:45 Заявить о нарушении