Розумiю друзiв...

Розумію  друзів,
      рідних  і  знайомих.
Розумію  вітру
      весняного  подих.
Розумію  завше
      біль  чужої  втрати,
Сум  тужливий  вікон
      забутої хати,
І  чому  радіє
      лугова  стежина,
І  чому,  як  вічність,
      тягнеться  хвилина...
Розумію  небо,
      розумію  квіти...
Чом  себе  так  важко,
      часом,  зрозуміти?!


Рецензии