Хвилюють чари рідної природи,
Чи це весни найперший ніжний цвіт,
Чи осені прощальний тихий звіт,
Краса ніколи не виходить з моди.
І не залежить це від примх погоди.
Манить новим, кипить, пульсує світ.
Чи дощ, чи сніг - впродовж тисячоліть
Життя тендітні нас чарують сходи.
Вчувається життя нового крок,
А в нім - хай місця не знайде порок.
Маліємо, відходимо потроху,
Безсила старість доживає вік.
Невтомний час творить нову епоху,
Але краса - залишиться повік!
***
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113032100132
Свидетельство о публикации №113032100132
Рецензии
"Але краса залишиться повік!" - Якщо людство не знищить. Гарний, оптимістичний твір!
Наталья Сытник 21.03.2013 10:00 • Заявить о нарушении
Наталья Сытник 21.03.2013 10:00 • Заявить о нарушении
Весь світ побудований на основі краси. Отже, краса буде знищена, якщо припинить своє існування світ, а в це не хочеться вірити. Дякую, Наталко, за позитивний відгук!
Мыкола Ковальчук 23.03.2013 23:46 Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 23.03.2013 23:46 Заявить о нарушении