Чого ми стогнемо на волi,
Що не дає нам в свiтi жить
Щоб хлiб вирощувати в полi,
Вiтчизнi праведно служить?
Ми в сварках наших вже забули
Як жити в рабстві довгий час,
Що кат, із далеку прибулий,
Завжди їм буде і у нас.
Це вiн стрiляв, рубав i вiшав,
Насильно вчив як треба жить,
Це вiн фашистiв позловтiшив,
Як в таборах людей душить.
Нехай сьогоднi ми ще бiднi,
Та бідності настане край
Коли ми працьовиті й вільні,
Забудемо комунорай.
Мерщiй же, друже, до роботи,
Для України, для дiтей
Ми попрацюємо в охоту,
Збудуєм щастя для сiмей.
26.04.97
Чого ми стогнемо на волi?
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113032001753
Свидетельство о публикации №113032001753
Рецензии