Полярна нiч
І сонця, бо його нема
Душа за всі роки окріпла
Привикла, що весь час зима
І темінь, темінь, темінь всюди
З ранку до ночі, місяці…
Пониклі, тихі, сірі люди
Ліхтаря світло на лиці
Полярна ніч, що і казати
Байдужа до людей завжди,
Бо мачуха – не рідна мати
Годи їй, а чи не годи
2012 р. Мурманськ
Свидетельство о публикации №113032001576