Весна тремтить від холоду і гніву
Зимових заметільній снігових...
Та проліски квітують на потіху
На березневих плямах лісових...
І квітка синя холод обминає
Та сонце кличе до обійм своїх...
Вона прокинулась, бо певно знає,-
Зимі ще бути де-кілька хвилин...
Та задзвенять, блукаючи по стежках,
Весняні потічки від талих днів...
І свіжий подих, в крижаних мережках,
Вже не залише від зими слідів.
Весна тремтить. укр
© Copyright: Людмила Петрук, 2013
Свидетельство о публикации №113031905426
Свидетельство о публикации №113031905426
Рецензии