Мені здавалося, як я стожаром,
Ховаючись в високих бур'янах.
Здавався світ малим, яскравим.
І кожен день - то був парад.
Я виріс, не змінився всесвіт.
І все луна гучний парад.
Та стало літо ненависним,
Стожар погас і я не рад.
А що любить, нема краси дитинства,
Я вже не можу у дворі кричать.
Хіба мотив Малого принца,
Що зве свою троянду поливать.
Бо тільки тут я можу відкриватись,
Насправді можу широко вдихнуть,
Досхочу з себе насміятись,
Й за це мені нічого не дадуть.
Я не забув, я пам'ятаю
Як я малим в весні шукав
Щось чарівне, магічне сильне,
Й розчарувавсь, - його ніхто там не ховав.
Ну й що тепер, - і це змарніло.
А я в душі дитям живу,
Стожар горить, як і горіло,
Та я в параді більше не піду.
Як був малим
© Copyright: Доминик Смех, 2013
Свидетельство о публикации №113031904165
Свидетельство о публикации №113031904165
Рецензии
