Минає все... минають дні,
Коли в очах, колись таких живих і полум'яних,
Що бачили відмінно від усіх,
Залишився лиш попіл днів, пустий і тьмяний.
Як наче ти живий в могилу ліг.
Минає все... і в серце,
Мое меленьке серце, таке наївне, тихе і святе,
Що колись вірило й кохало,
Вже не прийде весна і не оживить в пам'яті все те
Що билиною давно вже стало.
Минає все... так люди,
Які в скрутні періоди життя у люті Бога проклинали
За те що від життя не врятував,
Тепер молитви шепчуть, аби на Божий суд віддали
І він їх до своїх долонь прибрав.
Минає все... і скоро вже,
Як долунають ці слова и стихне музика душі святої,
Піду і я бо серце уже стине,
Залишивши всі муки і страхи моеї доленьки лихої,
Дорогою, що до світанку лине...
Все проходит
© Copyright: Джордж Старков, 2013
Свидетельство о публикации №113031800089
Свидетельство о публикации №113031800089
Рецензии