Течуть роки
Течуть туди, де є пора,
Де ми були колись з тобою,
I я юнак, i ти дiвча.
Свiтило сонце нам безпечно,
I вiтер тихо напiвав.
I перед нами була вiчнiсть,
Яка ж вона, нiхто не знав.
Гора стоїть i не змарнiла,
Вiд тих рокiв, що протекли,
Хiба що, трохи посивiла, -
Таких я бачив мiж людьми.
Мабуть тi люди теж дивились,
На рiчку рокiв, що текла,
Мабуть i їм, i не наснилось,
Що посивiє i гора...
Течуть роки i рiчка в'ється,
По-пiд горою i журчить,
I поки серце наше б'ється,
Пора ця з нами буде жить.
Свидетельство о публикации №113031700446