Застиг на середині березня,
Без тебе я дихати звик…
Не знаю: кохання повернеться,
чи зникне, як в промені сніг?
Чи з’явиться в квітні суперниця,
щоб сміх її сум переміг…
Не знаю: кохання повернеться,
чи зникне, як в повені сніг?
Чи в буднях мій біль перемелеться,
щоб спокій з байдужості спік…
Не знаю: кохання повернеться,
чи зникне, як в полум’ї сніг?
Застиг на середині березня.
Без тебе я дихати звик.
Та знаю: кохання повернеться,
засяє, як яблуні цвіт!
В зенiтi Березня, в надирi Пристрастi
© Copyright: Игорь Герасименко Кременчугский, 2013
Свидетельство о публикации №113031606881
Свидетельство о публикации №113031606881
Рецензии
Дуже хороший вірш. Дійсно, з весною пробуджується не тільки природа, а й самі найприємніші і найчарівніші почуття. Спасибі за приємні хвилини читання, а краще сказати - за спілкування двох душ. Всього Вам найкращого
Нина Трало 05.09.2014 14:39 • Заявить о нарушении
Нина Трало 05.09.2014 14:39 • Заявить о нарушении