Село моє заховане в тумані,
мій рідний край в озерах й болотах.
Повітря чистотою манить,
моя земля прекрасна і свята.
Весну стрічає жайворонок в небі,
там грудочкою високо стоїть.
А білий-білий, білий лебідь
з лебідкою під сонцем мерехтить.
Несе лелека на крилі тепло,
сади наповнюються цвітом.
Веселка перша над селом
край умочила десь у літо.
Яка краса неписана кругом,
метелик пурхає у травах,
Жирують карасі понад ставом
в неміряних ніким заплавах.
Зозуля цілий день кує,
виковує роки для мене.
А їх із кожним днем все меншає,
кудись ідуть вони повз мене.
Бо десь отут, на цій землі
мої літа крізь сито вію.
Моє життя у цім селі,
моя печаль і моя мрія.
Село...
© Copyright: Наталья Сытник, 2013
Свидетельство о публикации №113031604931
Свидетельство о публикации №113031604931
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.