Першi грози веснянi...
Перші грози в небі гуркотять.
Яблуні рожево-білі
В одязі вінчальному стоять.
Перші роси раннього світанку,
Перші сльози, вперше на очах.
Не від болю – сльози полонянки,
Вперше сльози на очах стоять.
Дві криниці повні від страждання.
Зрадою шубовснули в нутро.
Дві сльозинки – то моє кохання,
Покотився поговір селом...
Перший вечір, перший тихий вечір,
М’яко стелеться у вибалку туман,
Прохолодою ховається за плечі
Не забутий ще, не приспаний обман.
Все уперше, все ще тільки вперше,
Тому гостро так душа болить.
Все ще буде – буде важче-легше,
Буде все, та якось треба жить...
Свидетельство о публикации №113031508210
Вони такі мальовничі і своєрідні, дуже подобається Ваша мова.
Дякую Вам! Хай щастить!
Вадим Мусиенко 23.04.2013 14:17 Заявить о нарушении
Наталья Сытник 25.04.2013 14:32 Заявить о нарушении
Наталья Сытник 30.04.2013 22:33 Заявить о нарушении