Вечiрняя зоря

Коли вечірняя зоря
Засвітить зірки в темнім небі
І блідий місяць засія
Лунає солов'їний щебіт,

Я завше згадую тебе,
І першу зустріч до світання,
Я бачу молодим себе,
Роки життя, роки кохання.

Тебе давно уже нема,
Підступна смерть тебе забрала,
До мене йде уже зима,
І черга, мабуть, теж настала.

Та слід лишається від нас,
Це і онуки й  наші діти,
Злетить душа у вічний час
І нашу зіроньку засвітить.
28.06.98


Рецензии