Утвердження
Повiльно котяться сльозинки iз очей,
Небажана прийшла година суму
Схвильована, скорботна для мене,
Я похабцем сховаю гiрку тугу.
Журливо в`яне на столi букет квiток,
Тужливо посiдали любi друзi,
Не винна я, що сум вплiтається в рядок,
А брат сьогоднi в невимовнiй тузi.
Перепускаю розставання через серце
Iз болем зазираю наперед,
Занепокоєна, i серце гучно б`ється
Та хай Iiсус за руку поведе.
1977.05.
© Copyright: София Родникова, 2013
Свидетельство о публикации №113031501540
Свидетельство о публикации №113031501540
Рецензии