Ледь помiтно тремтiли вii

Ледь помiтно тремтiли вiї,
Вiд обману стискалось серце,
Я пiзнiше тобi не повiрю,
Хоч i з часом гiрке минеться.

За неправду тебе вибачаю,
Бо не вмiю iнакше вчинити,
Та за мягкiсть себе зневажаю,
Я хотiла б тебе не простити.
                1978.03.


Рецензии