Брату

                Васильку Лебедеву

Опадає листя, в`януть квіти…

Поміж нами прірва вироста...

Я не можу як завжди радіти,

Не чекаю від тебе листа.


Все забуто, викреслено з пам’ятi,

Загубились добрі почуття.

Снiговi мiж нами замiтi ,

Крижані зробилися серця.


Як раніш по - дружньому не скажеш   

I поради не даси в житті.
               
Ти про мене з часом забуваєш...

Залишаюсь я на самоті.

                1977.01.28.


Рецензии