Лина Костенко. Гроза
Лина Костенко. Гроза
Глеб Ходорковский (перевод)
Жара... Леса томятся, в неге плавясь,
полоски тропок... тишь и сон левад...
Идёт гроза, гремя и кучерявясь,
садам сомлевшим руки целовать.
Вот капельки по стёклам застучали,
Из туч - кардиограммы синева
С разгона ветры скрипку поломали
Гудит у сосен буйно голова.
Подрагивают веки. Брызжут воды -
безумство ливня в громе и огне!
Ну вот и всё. Отплачется природа.
Ей,верно, станет легче. Как и мне.
* * *
Пекучий день...лісів солодка млява...
смага стежок... сонливиці левад...
Іде гроза дзвінка і кучерява
садам замлілі руки цілувать.
Краплини перші вдарили об шибку.
Кардіограма блиснула крива.
Вітри з розгону поламали скрипку,
гуде у сосен буйна голова.
Тремтіння віт, і жах, і насопода,
шаленство злив у білому вогні!
Ну, от и все. Одплачеться природа.
Їй стане легше, певно. Як мені.
Прошу прощенья, забыл напечатать имя автора и заглавие в верхней строке - перепечатывал по-украински, закончил и сразу кликнул. Больше не буду.
© Copyright: Глеб Ходорковский, 2009
Свидетельство о публикации №109100604703
Свидетельство о публикации №113031408653