Прочитав вірш Івана Низового:
Хто лиш мене поблажливо не вчив:
Отак живи, ось так роби, сюдою
Стелись травою і течи водою,
Отам кричи, а тамечки – мовчи...
Повний текст:http://maysterni.com/publication.php?id=87884
І у голову прийшли такі слова:
"Не лився, не стелився, не дрочив".
Чудова епітафія! Гадаю,
Що це є текст перепустки до раю.
Вписати пару слів бажання маю:
"...Йшов по багну, та ніг не замастив"...
Епiтафiя
© Copyright: Александр Зубрий, 2013
Свидетельство о публикации №113031406608
Свидетельство о публикации №113031406608
Рецензии