Сіє літо дощиком крізь сито,
Відпочити прилягли лани.
В просторі немов меди розлито
І тремтить блакиття далини.
Рудий хлопчик (ніс у ластовинні)
П'є з листочка крапельки роси,
І в очах цвітуть волошки сині,
А здалля лунають голоси:
То несуть дівчата через луки
З ярмарку нехитрії скарби.
По шляху, у куряві пилюки
Поскрипують, ледь тягнучись гарби.
Десь музики у селі весільну
Виграють собі на всі лади
І гуляє в полі вітер вільний,
Яблуками гупають сади.
Так один за одним роки плинуть,
Сушать весла весни молоді
В хлопчика в очах - волошки сині
Й сонечка краплинки золоті.
Знов несуть дівчата через луки
З ярмарку нехитрії скарби
Як завжди, в куряві, пилюки
Тягнуться, поскрипують гарби.
Незмiнне
© Copyright: Людмила Стременовская Полищук, 2013
Свидетельство о публикации №113031400478
Свидетельство о публикации №113031400478
Рецензии
Людмилочка! Читаю, та радію!
Бажаю вам якомога більше рясного натхнення поєтичного!
З повагою!
Сергей Логвиненко 06.04.2013 01:30 • Заявить о нарушении
Бажаю вам якомога більше рясного натхнення поєтичного!
З повагою!
Сергей Логвиненко 06.04.2013 01:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.