Прославимо жінку, що взяли собі,
Вона наймиліша мужчині тоді,
Вона як захоче прошепче слівце,
Вона найдорожча мужчині за це.
Прославимо жінку, що вміє кохать.
І міцно в обіймах мужчину тримать.
Що стогне і в'ється неначе змія,
I шепче ласкаво кохане ім`я.
Прославимо жінку за розум й красу,
Що має русяву чи чорну косу,
За очі яскраві, за ноги стрункі,
За губи жаданні, смачненькі такі.
Від жінки такої ти вже не втечеш,
Її , солоденьку, на руки візьмеш,
Ласкаво з любов`ю до себе прижмеш,
I всю зацілуєш, від щастя помреш.
Прославимо жінку, без неї біда,
Не буде без неї від людства й сліда,
Без неї мужчина з простати стражда,
Так вип'ємо ж, браття, за неї до дна.
14.01.99
Тост за жiнку
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113031401738
Свидетельство о публикации №113031401738
Рецензии