Оповила мою душу тьма туманом сивим
За вікном сховалася голосом плаксивим
Повернеться, тінню пройде, прокричить сльозами
Очі сірі обігріє ніч закрив руками.
Пролунають кроки в тиші, сяде на порозі
Хтось на рану сипле сіль, краплі по підлозі.
Та мовчить вона, хоч біллю тіло все скувало.
Напоїла постать зіллям, темінь враз настала.
Заблукала, морок бродить, клонить в сон до ранку
Щоб не бачила, як сходить, сонце на світанку.
Оповила мою душу тьма туманом сивим
Але ж спати я не мушу, поки тьма брехлива…
14.03.13
Оповила мою душу тьма туманом сивим
© Copyright: Олеся Пасечник, 2013
Свидетельство о публикации №113031411590
Свидетельство о публикации №113031411590
Рецензии