Дарував мені весну.
Дарував мені літо.
Дарував мені осінь.
Дарував і зиму.
І були ми щасливі,
і раділи мов діти,
але доля зрадлива
залишила тугу.
Не сказав мені слова,
ні пів-слова пробачень,
і що діється в серці
ти мене не спитав.
Лиш у згадках невтішних,
роки світлих побачень,
але ти, мій коханий
про розлуку цю знав.
Час за часом минає
і роки пропливають,
ти мене не пізнаєш
і не зможеш знайти.
Але мрії блукають,
може я ще кохаю?
може я тебе встріну
на початку весни.
Дарував менi..
© Copyright: Татьяна Лемешко Безпалюк, 2013
Свидетельство о публикации №113031303344
Свидетельство о публикации №113031303344
Рецензии