Дивачка
З першого звуку – погляди вже не ті.
У неї акаунти є у Фейсбуці й Твіттері,
Проте не вони стерна її світів.
Вона індіанець – хоробрий, та все ж довірливий:
Пір’я у косах, Бог у вікні душі.
Вміє найліпше бути безмежно вірною;
Подекуди, трохи складає сумні вірші;
Дивиться в небо, роззявивши рота з подиву;
Каже усе, наразі про що болить.
З неї сміються: «Дивачка якась! Юродива!
Життя не цінує, марить лише про Мить…»
Зсередини – вибух, ззовні – звичайна дівчина,
Навіть не гарна. Скоріше, що навпаки.
Тому й вистачає у неї з лункого відчаю
Бути с о б о ю і мати с в о ї думки.
12 березня 2013
Свидетельство о публикации №113031209787