Невимовне

Сонця тінь швидко бігла снігами,
Цього року холодна весна.
Я приїхала в гості до мами,
В дім, де тата півроку нема.

Звичні запахи линуть з кімнати.
Серед хати старий, сивий кіт
Тиху пісню почав муркотати,
Язиком причесавши живіт.

Ось і батька кімната маленька.
Перебігла тривога чолом -
Дві фіранки прозорі, біленькі,
За життя його їх не було...

Жаль повільно наповнював хату,
Тихий сум виростав до небес.
Серце гупало: "Та-точ-ку! Та-ту!
Як мені не хватає тебе!"

08-11.03.2013р.

Дякую за натхнення Маргариті Метелецькій та її віршу
"Мені не вистачало мами"
http://www.stihi.ru/2011/05/27/1930

Для ілюстрації використано картину Олександра Зорюкова
"Герань на моем окне"
http://artnow.ru/ru/gallery/3/1204/picture/0/606318.html


Рецензии
Прекрасно відгукнулося, люба Наталочка...Вдячна та з ніжністю Марго

Маргарита Метелецкая   12.03.2013 20:51     Заявить о нарушении
Так, люба Марго. Восьмого була у мами, побачила у кімнаті тата нові фіранки, і серце защеміло.... А потім, на сайті, прочитала ваш вірш. І таким відлунням відізвався він у мені... Вірш став каталізатором моїх спогадів та натхненням для написання "Невимовного". Дякую щиро!
(Прізвище виправила. Перепрошую!)
З любов'ю Наталя.

Наталя Мазур   12.03.2013 20:49   Заявить о нарушении