Смерть

Якось бачить чоловік
Смерть спішить до нього,
Він мерщій із хати втік
В друга жить свойого.

Ось на новім місці він
Думав спокій має,
Знов почувши смерті дзвін,
Він її питає:

Я ж тебе вже зустрічав
І утік від тебе,
Тільки в друга жить почав,
Кличеш знов до себе.

Нащо бачив я тебе
Вперше в себе вдома?
- Не врятуєшся ніде,
Твоя путь відома.

Я хотіла запитать,
Ти чого ще вдома,
Мусиш в друга помирать,
А не в себе вдома.

Смерть скосила бідака
Гострою косою,
Не було щоб  хтось втікав,
Смерть завжди з тобою.
20.07.99


Рецензии