Знов, болить
Ті поцілунки повертаеш,а серце радістно бринить
Болюче колять рідні очі
Завжди,чекай до опівночі.
То потихеньку спочиваю від тебе
Або накрие море-загребе
Ми розпиляємо кохання
На тисячі хвилин страждання.
Чому так небо ніжно стогне
І моє серце швидко охолоне
Так ніби ти у моїх снах
Тримаеш тишу у своїх руках
Свидетельство о публикации №113031212095