Стрiмко летять лiта
Стежка життя крута.
Мало погідних днів,
Щастя, ласкавих слів.
Проза життя сумна,
Давить, мов прес, вона.
Злоба сичить навкруг,
Ніжності в'яне дух.
У колотнечі днів
Тихне кохання спів.
Де ж та п'янка любов,
Радість, що гріє кров?
Вірю, той день прийде,
Доля ще нас зведе.
Там, де ми будем вдвох,-
Суму зів'яне мох!
Свидетельство о публикации №113031211130