Cпогади дитинства
по струмочках теплих і по споришу.
Тільки роки плинуть, плинуть ручаями
і життя не ставить поки що межу.
Бігла у садочок, де цвіли черешні,
щоб послухать ранню пісню солов'я.
А думки літали, бо були безгрішні:
- Наймиліша, рідна, ти моя земля!
Милувалась в полі колосом пшениці,
коником стрибала серед росних трав.
Під віконцем - мальви, айстри, чорнобривці
і любов єдина в шелесті дубрав.
Свидетельство о публикации №113031210298
Дякую, Любо!!!
Душа відпочила, читаючи Ваші рядки!!!
Хай береже Вас Господь!!!
С теплом,
Владимир Прохода 13.03.2013 10:22 Заявить о нарушении
З теплом і повагою,
Любовь Постникова 14.03.2013 22:07 Заявить о нарушении