Вiдпустка...

                http://www.stihi.ru/2010/08/09/6463
                -------------------------------------------
                спасибо за перевод - Ирочке Макаровой!


Взяла відпустку я. За свій рахунок.
Стомив нестримний віршовий політ.
Так, це був терміновий порятунок,
Бо застити почав Ти цілий світ...

Коли б то іншим вірші надихала!
Не в сенсі іншого: на обрії нема.
Сумлінно відпочити попрохала
Та, що хрестила в січні нас – зима.
 
Вона новим припорошила снігом
– у березні! – стежини вздовж галяв,
Стогнав, напевно, навіть гiлки вигін,
Що ти – ну, ані трохи! – не вмоляв...

І що з того? Хоч не було прохання–
Все не раптово визріло у нас...
Щоб  вдалині завмер: невже кохання?
Для того дарувала я той час –
Тобі.

                За поэтический отклик -
                спасибо Марго Метелецкой!
                http://www.stihi.ru/avtor/rita1946


Коли б то іншим вірші надихала ? -
На прузі ж, бач, подібного нема!
Уклінно сніжний січень попрохала,
Аби хрестила, врешті, нас зима...
..............................
А підсумок? Хоч не було прохання,
Та папороть цвіла в снігах для нас -
Спізнілого, відвертого кохання,
Дарованого долею в той час...


9 марта 2008
Фото автора