«Чи можна так осінь любити…?»
Теплі обійми , такої холодної осені,
Як же так довго до краю мого ви линули.
Хочеться йти по доріжці ногами босими,
Вкритою листям отим , що дерева скинули.
Брати на руки із листя дощі листопаду.
Вгору кидати те листя , що долі лежить.
Разом зі мною почне воно падать ,
Та разом зі мною воно не злетить.
Хочеться чути і слухати шелест , що пада додолу,
Із ним залишатись,і вже не вертатись додому.
Зігрітою бути , щасливою разом з піснями.
Чи можна так осінь любити , як я до нестями?
Любити і жити , і знати , що осінь навколо,
Із нею лишатись,і вже не вертатись додому.
Чи можна так ос нь любити?
© Copyright: Инна Бессараб, 2013
Свидетельство о публикации №113031105247
Свидетельство о публикации №113031105247
Рецензии