Я пам’ятаю перший свій урок
І першу книгу , що сама я прочитала.
Я пам’ятаю , як дзвенів дзвінок
Як радісно до класу забігала.
Але так швидко промайнули роки,
А я в дитинство усім серцем лину.
І я не вірю , що зробив два кроки
Цю нашу школу назавжди покину.
Я пам’ятаю , як здавав той іспит
Мій старший брат , а я лише сміялась.
А те , що буду на його я місці
Ще ціла вічність , так мені здавалось.
Та ціла вічність швидко промайнула,
Так непомітно , наче й не було.
І лиш тепер по-справжньому збагнула,
Що продзвенів й для мене останній той дзвінок.
Я пам ятаю
© Copyright: Инна Бессараб, 2013
Свидетельство о публикации №113031105190
Свидетельство о публикации №113031105190
Рецензии