Чомусь не вірю я, що школу залишаю,
Що це останній вечір поряд з нею,
І що в життя доросле вирушаю
Вже першою ранковою зорею.
Для мене школа другий рідний дім,
Де я навчилась букваря читати.
І стільки сміху залишається у нім,
Коли нам треба далі вирушати.
Мені здається в вересневий ранок
Я знов зайду із друзями у клас.
Та вже найперший сонячний світанок
В життя доросле проведе всіх нас.
А в той же клас, де вчилась стільки я,
Де промайнули роки чарівні.
Зайде, як і раніше, вчителька моя,
Пояснювати тему, тільки не мені.
Я покидаю цей квітучий сад,
Який рясніє барвами із знань.
Для мене вже нема шляху назад.
Тож, рідна моя школа, прощавай !!!!!!!
Школа, прощавай...
© Copyright: Инна Бессараб, 2013
Свидетельство о публикации №113031105186
Свидетельство о публикации №113031105186
Рецензии