Темноi лiтньоi ночi

Темної лiтньої ночi

Темної лiтньої ночi
В небо спрямовуєм очi,
Де ж спiлкуватись охочi,
Щось їх не чуємо й досi.

Блимає небо зiрками,
Наче говорить iз нами,
Щоб мандрували свiтами,
Мiтили Всесвiт слiдами.

Нам на Землi не сховатись,
Треба у мандри збиратись,
Тих вiдшукать сподiватись,
Хочуть якi спiлкуватись.

Iнший нас розум чекає,
Хто вiн нiхто ще не знає,
Всесвiт i нас як сприймає,
Що вiн за цiнностi має.

Ну ж бо щосили гукаймо,
Розум всесвiтнiй шукаймо,
Добрi  дiла починаймо,
Сили свої об`єднаймо.
29.02.2000


Рецензии