Коли зігнуть тебе роки
І в самоті хвороби змучать
Та будуть роз'їдать думки
Про гіркую життєву участь.
Коли не зможеш більше жить
У немочі та в самотині,
Й захочеш назавжди спочить,
То взнаєш як живу я нині.
Коли побачиш як старий
Стоїть і милостиню просить.
А погляд згаслий і сумний
Ніхто з людей не переносить.
Коли гидливо обійдеш,
Здаля побачивши старого,
То знай таким я буду теж
І також житиму убого.
19.09.99
Коли зiгнуть тебе роки
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113031101866
Свидетельство о публикации №113031101866
Рецензии