Людина приходить одною,
Одною вона піде,
Від Входу до Виходу завжди
Самотньо Шляхом іде.
Ніхто її не супроводить,
Є тільки Спостерігачі –
Вони наглядають з Любов’ю,
Невидимі вдень і вночі.
Вони можуть підказати
І можуть застерегти.
Та кожен раз вибирати:
Куди і навіщо йти,
Ким бути, кого шанувати,
З ким жити, чи жити одна
І – чи Людиною бути –
Людина має сама.
Цей хід може бути різним:
Єдиним на всі віки,
Або - суворим та грізним,
Щасливим та радісним,
Яскравим, як денне світло,
Страшенним, як темна мара,
Він може звучати, як пісня,
Бриніти, як чиста струна.
І кожного разу, потому, -
Як пройдуть роки, віки, -
Згадають Людину одною.
Одною їй Шляхом іти.
24.06.2011
Людина приходить одною
© Copyright: Катерина Жебровська, 2013
Свидетельство о публикации №113031005347
Свидетельство о публикации №113031005347
Рецензии