Панове поети
В наш велетенський час,
Тож дозвольте панове поети,
Розчинитися серед вас!
Тож дозвольте забути себе,
Тут і зараз назавжди згубити
Може, згодом про нас як про ціле одне
Із нудьгою читатимуть діти
Ми - одна величезна тварина,
Ми химера крилата, панове поети,
Життя б'ється у наших розпечених жилах
Слово плавиться в наших тенетах
Свидетельство о публикации №113031002760