Не згасне спомин

 Ранок вийде на ґанок
 У стареньких чоботях,
 І повільно піде
 по подвір'ю в турботах .
 Заблукає  в думки
 ніжне перше  кохання,
 І на згадку  прийде
 знов любов до світання.

 Як давно то було…
 Чи  й було взагалі?
 Вже не видно слідів
 у осінній ріллі…
 І калина любові
 рясно гронами родить,
 А у серці щемить –
 все так швидко проходить.

 Як гадалось – не сталось.
 Нічия в тім провина.
 Давно в  кожного  є
 вже й  своя « половина ».
 Скресне крига в річках
 в березневі потоки,
 Та не згасне в душі 
 те кохання крізь рОки…

                11.03.2013


Рецензии
Хорошо, душевно...

Градобой   06.04.2013 07:53     Заявить о нарушении
Спасибо за отклик.Всегда Вам рада.))))))))))))))

Лариса Рындова   06.04.2013 10:13   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.