Якось раптом матусi не стало,
А здавалось завжди буде жить,
Не пригорне мене як бувало,
Не розрадить бiду мою вмить.
Як тепер менi жити, матусю,
У жорстокому свiтi без Вас,
Чи душею я з кимось зiйдуся,
Чи настане щасливий мiй час.
Я приходжу до Вас на могилу
I не можу собi я простить,
Що не змiг Вам вiддать свою силу,
Щоби довше змогли Ви пожить.
Я караюсь за те, що не часто
Був я поруч iз Вами в життi,
Що у пошуках правди i щастя
В чужинi я блукав в самотi.
А тепер як матусi не стало
Повернувся у рiднi краї,
Де хоч щастя i правди ще мало,
Але люди навколо свої.
27.06.2000
Як матусi не стало
© Copyright: Георгий Грищенко, 2013
Свидетельство о публикации №113031002091
Свидетельство о публикации №113031002091
Рецензии