Опісля тайфуну
Прикуті до стелі
Колись ми зостанемось.
Отак і зістаримось.
Обнімем фотелі,
Подвоїм цілунок.
За певних обставин,
Чекати не станемо
На порятунок.
Тому, що ми вільні.
Ми начебто й друзі -
І пристрасті збудники...
Квадрат з двох трикутників.
Дві гіпотенузи,
Які завжди спільні.
І нащо доводити?
Ми й так себе вводимо
В оману. Повільно.
Ніхто не озветься,
Хтось вдосвіта плаче,
А дехто знущається.
Тей хтось поступається
Тому, що терплячий.
Мені так здається.
Ніхто з нас не в паніці,
Ніхто сподівається,
Що матиме серце.
Невігласи скроні
Спотрошують. Скоро
Ми всі зосередимось.
Відзнаку за впевненість
Вручать акторам.
А ми, як синонім їх,
У пунктах населених
Розчулимо черево
Природної зброї.
2013
Тайфун
© Copyright: Дмитро Безкровний, 2013
Свидетельство о публикации №113031001229
Свидетельство о публикации №113031001229
Рецензии
