ВОЛОШИНКИ
Волошинки, волошинки –
Краплі неба серед жита.
Волошинки ворушити –
Сині спогади будити…
Може зірка променіста
Їх зронила серед ночі
І розсіяла навмисне,
Ніби погляди дівочі.
Волошинки, волошинки -
Ві мої пісенні ноти,
Ви мої вірші-первинки,
Що застрибнули в блокноти.
Волошинки, волошинки,
Вас і косить хтось і поле…
Ви ж на маміній хустинці
Майорієте над полем.
Ген, за ланом золотистим,
Мій вінок цвіте вогняно…
Не линяє світ дитинства,
Квіти спогадів не в’януть.
***
© Copyright: Анатолий Порхун, 2013
Свидетельство о публикации №113031001055
Свидетельство о публикации №113031001055
Рецензии