Народження слова

Колись, у сиву давнину
Коли в печерах жили люди
Слів не було, і вірилось,
Що в них потреби і не буде.
Мичав печерний чоловік,
Коли вертався з полювання
Звучали "А" та "У" коли
Він признавався у коханні.
Пізніше, склавши звук до звука
Людина склала купу слів.
Яка ж це, друзі, була мука
Перехід з "Ам" до слова "З'їв"
Якщо замисле чоловік
Сказати щось своїй коханій
Він не писав вірші в ночі,
а брав у руки лише камінь.
І вмить з'являлась на стіні
Ідеограма-ієрогліф
Яка збирала у собі
Слова та поняття про подвиг.
Але, щоб сенсу набула
Та дивовижна панорама
Туди додати довелось
Ще ієрогліф-фонограму
Однак не довго рід людський
Слова на стінах малював
Кирил Мефодія позвав
І з ним абетку написав
І закрутились колесом
Зміняючись слова і речі
Синематограф, біоскоп,
Кінематограф і, доречи,
Кінотеатр наш прийшов
Крізь назви ті давно забуті
Як речі змінювали вигляд
Слова нові були набуті.
Нове життя - слова нові
Де їх знайти? Як дати плоть їм?
І рід людський їх вже створив
З усічень, стягнень та скорочень.
Багата мова на слова
Із старого родиться нове
І скільки будуть люди жити
І стільки буде жити слово.