Вдивляюся в очi
Втопаю в бездонності їх
І ніжно цілую щоночі
У снах неспокійних своїх.
Ці очі завжди загадкові,
Всміхаючись мріють про щось,
Вони такі милі й чудові,
Що серце моє їм здалось.
Я поклик очей відчуваю,
До щему в душі їх люблю,
Для них лише жити бажаю
І все я на світі зроблю.
Із неба я зірку дістану,
Я квітами їх завалю,
За вірну любов довгождану
Я їм подарую зорю.
Я буду кохання шукати
І мріять про нього у снах,
Від мене його не сховати,
Його я знайду по очах.
12.04.01.
Свидетельство о публикации №113030802167