Бузкова доля
І
Греблі золота струна
непокоїть річку,
закосичує весна
молоду порічку.
Обійняв тебе тремку,
дорога, зваблива.
Наздогнала у бузку
пелюсткова злива.
Приспів
Допоки дощоцвіт не перестане,
у пелюсткову ніжність відведи.
Горнися до грудей моїх, кохана,
І я тебе любитиму завжди.
Засяє промінь у бузковій гущі,
Торкнеться зачаровано лиця,
а я тебе любитиму ще дужче,
моя бузкова доле, все життя.
ІІ
Грає гребля, журавель
угорі клекоче.
Поцілунки - карамель
пристрасної ночі.
Вітер пестить на льоту
листячко зелене.
Кучері твої в бузку,
мила наречена.
Приспів
ІІІ
Скільки б не минуло літ,
не забуду зроду
запашний той білоцвіт
і дівочу вроду.
Обійму тебе тремку:
"Рідна, ти щаслива?"
Хай нас дожене в бузку
пелюсткова злива.
Свидетельство о публикации №113030707978
Лариса Довбета 26.04.2013 18:16 Заявить о нарушении
С теплом,
Таня
Татьяна Левицкая 26.04.2013 23:45 Заявить о нарушении