Свiтлi знов небесна гладь

Свiтлiє знов небесна гладь,
весна прийшла із талим снігом.
На серці тая блгодать
мені озветься птацтва співом.

І сонце земленьку зігріє...
Вона ж бо розцвіте садами.
Ох, як чудово поля вміє
Повишивати квіточкми!

Сади розплющать свої очі,
букетики потягнуть в височінь...
Прийдуть до нас знов теплі ночі
і ясна місяченька тінь.


Рецензии